Розробка уроку. Сполучник як службова частина мови.

Тема: Сполучник як службова частина мови. Уживання сполучників у простому і складному реченнях. Сполучники сурядності і підрядності.

Мета уроку: ознайомити учнів із особливостями сполучника як службової частини мови; формувати вміння визначати та розпізнавати сполучники в реченнях, дати поняття про сполучники сурядності та підрядності, розвивати пам’ять, логічне мислення, уміння застосовувати набуті знання, синтезувати  та аналізувати; виховувати почуття любові та поваги до народної творчості;

Хід уроку

I. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності.

Відгадайте загадку.

Я важливий, що й казати
Можу вміло пов’язати
Однорідні члени чинно
Й складних речень теж частини.
А, але, і, що, немов.
Скрізь впишусь я досит ь влучно,
Називаюсь я ... 

II. Повідомлення теми, мети, й завдань уроку.

- Що таке морфологія?
- Які є частини мови?
- Сполучник – це яка частина мови?
- Чому належить до службових частин мови?
- Чи має лексичне значення?
- Чи виконує синтаксичну роль?
- Сполучник – це змінна чи незмінна частина мови?
- На яку роль сполучника в реченні вказує його назва?

- Чи можна обійтися без сполучників при побудові речень? Що він може?

III. Вивчення нового матеріалу

(Робота зі слайдами)

IV. Робота над закріпленням знань, умінь і навичок.

1) Лінгвістичне дослідженння (методом «ПРЕС»)
Запишіть речення і зробіть його повний синтаксичний розбір.

Листопад не лютий, проте спита, чи взутий.

Дайте відповіді на запитання.

- Чого більше в речення – слів чи членів речення?

- Які слова не є членами речення? Чому?

- Чим вони відрізняються від слів – членів речення?

2) Завдання: списати прислів’я, вставляючи на місці крапок пропущені сполучники. З’ясувати функцію кожного з них. Пояснити вживання розділових знаків.

Книга вчить, ... на світі жить. Голова без розуму, ... ліхтар без свічки. Краще з розумним загубити, ... з дурнем знайти. На сонці тепло, ... біля матері добре. Скрізь добре, ... вдома краще.

3) Розподільний диктант.

Запишіть сполучники, розподіляючи їх за будовою: прості, складні, складені.

Але, зате, незважаючи на те що. і, як, якщо, для того щоб, нібито, проте, а, й, тому що, не тільки ... а й, або.

4) Моделювання синтаксичних конструкцій.

Скласти й записати речення за варінтами, у яких сполучник і (й) поєднує:
I варіант – однорідні члени; II варіант – частини складного речення

5) Дослідження – трансформація (на основі синонімії)

Прочитати народні вислови. Записати, доцільно замінюючи сполучник  та синонімічними (а, проте, зате, але, і, й)

Аби день переднювати, та ніч переночувати.

Багато трудився, та шани не добився.

Багато трави, та вся пішла у висушку.

Високо літав, та низько впав.

Усе починає, та нічого не кінчає. 

6) Відновіть вірш В. Симоненка, вживаючи замість крапок сполучники.

Лист

Знов листа мені прислала мати, невеличкий лист – на кілька слів. Пише, рідна, ... навколо хати наш садок вишневий забілів. Наче вчора бігав я до школи ... садив ті вишеньки малі, ... тепер гудуть над ними бджоли ... поважні пустуни – джмелі. Слів таких і треба небагато, ... вони, ... весняні пісні, принесли в гуртожиток в кімнату теплі - теплі спогади мені.

Довідка: що, і, а, і, та, як.

7) Творча хвилинка.

Скласти твір – мініатюру на тему: «На сонці тепло, а біля матері добре», використовуючи сполучники сурядності й підрядності.

V. Підсумок уроку

Взаємоопитування «Перехресний вогонь» з теми уроку

Рефлексія

-         Для чого нам потрібен цей урок?

-         Чи стануть у пригоді тобі знання, які ти отримав(ла) на цьому уроці, в майбутньому?

-         Чим привернув увагу цей урок?

-         Над чим примусив замислитись цей урок?

VI Домашнє завдання.

Вивчити параграф 36.

Виписати 10 прислів’їв чи приказок, підкреслити сполучники, визначити їхню роль.  

Розробка уроку. М. Вороний. Поема " Євшан - зілля"

Тема :Микола Вороний. Поема «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю.

Мета: вчити учнів визначати головну думку твору, розповідати про життя ханського сина в полоні руського князя; пояснювати, чому він забув рідний край, характеризувати інші образи; досліджувати мову твору; співвідносити давноминулі події із сучасністю; розвивати вміння висловлювати власне розуміння почуття патріотизму й толерантного ставлення до інших народів; розуміння ролі слова, пісні, історії в житті людини; розуміння краси природи рідного краю; виховувати почуття національної свідомості, вірності Батьківщині.

Тип уроку: нестандартний, урок – дослідження.

Методи й прийоми: використання образних висловів, бесіда, слово вчителя, робота в парах, у групах, складання сенканів.

Хід уроку

Людина повинна завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя.
Людина не має права бути безбатченком.
О. Довженко

І. Організаційний момент

Пролунав дзвінок веселий

Всіх покликав на урок.

Щезли втома, лінь, розмови.

Починається урок!

II.Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини.. І ким би вона не була за професією, і якою б вона не була – дорослою чи малою,рідна земля завжди манить до себе спогадами, тривожно сниться довгими зимовими вечорами..

Почуття любові до Батьківщини ще більше загострюється, коли знаходишся далеко за її межами, переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині.

Метод « Мікрофон «

Удома ви прочитали поему М. Вороного « Євшан – зілля». Які почуття викликала вона у вас?

-Що для кожної людини є найріднішим?

-Що в житті будь - яка людина не може вибирати?

Створення асоціативного ряду до слова « Батьківщина»

Б – батьки

а–аромати

т – турбота

ь – хата

к – калина

і – тепло

в – вірність

щ – щастя

и – любов

н – ніжність

а – акація

Бесіда.

-          Чи погоджуєтеся ви з думкою О. Довженка, що людине не має права бути безбатченком?

-         Чим відрізняється поняття « батьківщина» від « Батьківщина»?

- Як вважаєте, чи обов’язково вони збігаються?

-         Яка країна є для вас Батьківщиною?

-         Чому так важливо для людини пам’ятати свою Батьківщину, рідний дім, батьків, куди б тебе не закинула доля?

Слово вчителя. Рідна земля дає велику силу і наснагу людині. Особливо це відчуває той, хто опиняється за її межами. Така людина дуже часто сумує, їй властиве почуття ностальгії.

Сьогодні ми познайомимося з таким твором, де автор показав, як важливо для кожного з нас пам’ятати рідну землю, звідки ти вийшов у світ.

II. Опрацювання навчального матеріалу.

Домашнє завдання ви готували за групами : історики, дослідники, етимологи, ілюстратори. Спочатку я вас ознайомлю із життєвим і творчим шляхом Миколи Вороного, а потім кожна група представить свою роботу.

I.                   Робота зі слайдами « Життя і творчість М. Вороного»

( учитель демонструє слайди )

2.Виступ істориків. (розповідь про Володимира Мономаха, літописна оповідь )

3.Виступ дослідників. ( історична основа твору, літописна легенда про євщан – зілля )

4. Виступ етимологів. ( пояснення значення слова євшан – зілля )

Слово « євшан» за походженням тюркське. У тлумачному словнику воно має кілька значень.

1.Євшан – зілля ( полин ) – символ пам’яті, рідної землі, Батьківщини.

2.Євшан – зілля – степова запашна рослина з червоним або пурпуровим цвітом. У Біблії слово « полин» нерідко поєднується зі словом «яд». Грішники часто зазнають кари Господньої саме полином.

5.Аналіз тексту.

- Чому М. Вороний взяв епіграф до свого твору слова з давнього літопису?

( Автор створює атмосферу давнини, загадковості )

-         Яка тема твору?

( Життя ханського сина у покоях В. Мономаха; повернення юнака в рідний край за допомогою євшан – зілля )

 -Яка ідея твору?

-         ( Возвеличення любові до рідного краю, народу, засудження тих, хто занедбав свою країну і відцурався від неї )

-         Назвіть основну думку твору. Які рядки з тексу це підтверджують?

-         ( Щастя можна зеайти тільки на рідній землі )

-         З яких частин складається твір?

( Експозиція – критика тих, хто забув свій рідний край)

Зав’язка – ханський син потрапив із ясиром до В. Мономаха; бажання хана повернути смна додому)

Кульмінація – хлопець згадав свій рідний край за допомогою євшан – зілля )

Розв’язка – роздуми автора над складною долею українського народу )

Прийом «Мозкова атака»

Завдання. Назвати образи-персонажі поеми «Євшан-зілля». /Образ половецького сина, образ хана, образ гудця, образ Володимира Мономаха/

Робота в групах пошуково-дослідницького характеру

1-ша група
Завдання : підібрати з твору цитати, які б характеризували ханського сина.

«…половецького б то хана
найулюблена дитина…»

Мономах, князь Володимир, взяв його в полон і залишив при собі за вроду — отже, вродливий. «Жив у Києві в неволі…»
Жив у розкошах.
«…І жилось тому хлоп’яті І безпечно, і вигідно…»
Хлопця не вражає розповідь гудця про батька, про родину.
Юнака не розчулює «пісня тая, що співала мати синові свойому, як маленьким колисала…»
Син хана понюхав «євшан», «чарівне зілля» і «враз… зірвавсь на рівні ноги…»
Перед його очима враз постала «воля, воленька кохана!»
«Рідні шатра, рідні люди…», «…рідний степ,.. батенько нещасний», спогади — все це змусило ханського сина, молодого полоненого половця, повернутися у рідний край.

2-га група

Завдання: підібрати  слова і вислови, що передають страждання та самотність осиротілого батька.
…Тяжко віку доживати
Під вагою самотини…
…Зажурився, засмутився…
Вдень не їсть, а серед ночі
Плаче бідний і зітхає,
Сну не знають його очі
…не має
Ні утіхи, ні поради.
Світ увесь йому здається
Без краси і без принади.
Хан кличе гудця і наказує:
Ти піди у землю Руську,…
Відшукай там мого сина,
Мою любую дитину.

Дає поради, як повернути єдину надію. Хан передбачає відповідь сина на прохання повернутися:

А як все те не поможе,
Дай йому євшану-зілля,
Щоб, понюхавши, згадав він
Степу вільного привілля!…

3-тя група

Завдання. Охарактеризувати образ гудця.
Старець, що «…шугає ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скаче…»
Він розуміється на чарах.
Має божий дар «людям долю віщувати».
Словом, піснею зачаровує всіх.
Пішов в дорогу на пошуки ханського сина.
Пробрався, мов злодій, «він до сина свого пана».
«Улещає, научає» хлопчину.
Розповідає про батька, про родину.
Співає, грає гудець-сірома.
Співає колискову пісню, яка звучить, як лагідна молитва.
Переживає, що ні розповідь, ні пісня не розчулили юнака.
Не втрачає надії і тремтячими руками подає юнакові понюхати «євшан, чарівне зілля», хвилюється.
Радіє чарам приворотного зілля.

4-та група

Завдання. Охарактеризувати образ Володимира Мономаха.
Володимир Мономах — князь.
Половця залишив при собі за вроду.
Оточив малого «почотом» і розкошами.
Створив умови, за яких ханський син потроху забував про рідний край, про свого батька.

Прийом «Гронування»
Завдання. Обґрунтувати, чому хан відправив саме гудця у землю руську шукати його сина. Записати судження у вигляді «грона».

Завдання. Визначити методи, які хан порадив використати гудцеві, аби той зміг повернути його сина додому. Записати поради у вигляді «грона».

Визначення головної думки твору
— Чи простежується зв’язок основної думки поеми з епіграфом?

Робота з картками

Пошукове завдання

 1.Завдання. Відшукати  у пролозі рядки, у яких автор висловлює надію,що українці, збайдужілі до рідного краю, можуть ще повернутися до національних коренів.

 (I воно живить надію, Певну віру в ідеали Тим, котрі вже край свій рідний Зацурали, занедбали. )

 2.Завдання. Що привело половецького сина до душевної пустки?

 (Мономах, князь Володимир,…
Оточив його почотом
І розкошами догідно —
І жилось тому хлоп’яті
І безпечно, і вигідно.
А відтак
Час минав, і став помалу
Рідний степ він забувати,
Край чужий, чужі звичаї
Як за рідні, уважати. )

 Учитель. Отже, забув ханський син свій рідний край, свій народ, свою родину. Серце його скам’яніло. Він не реагує на розповіді гудця про страждання батька, його не розчулюють ні пісні історичні, ні колискова пісня.
Здається, втрачено всі шанси. Та на щастя, євшан — символ, який змусив юнака повернутися додому.

Бесіда.

1.Що символізує євшан – зілля для кожного з персонажів?

( для хана – любов батька до сина, остання надія

 -для сина – воскресіння, ліки, повернення пам’яті.

- для співця – вірність своїй землі, любов до пісні )

2. У чому бачить  поет проблему українців? Прочитати  рядки з твору.

 (А проте тієї сили,
Духу, що зрива на ноги,
В нас нема і манівцями
Ми блукаєм без дороги!..

Автор стурбований цією проблемою і замислюється над тим:

Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту,
Що на певний шлях направить, —
Шлях у край свій повороту?! )

Колективна робота

1.Прийом «Асоціація»

Завдання. Записати в зошити, які асоціації виникли у хлопчини, коли він понюхав євшан-зілля?

Відповідь.
З рідною землею.
З рідним степом.
З батеньком.
З краєм веселим.
З волею.
З рідними шатрами.
З рідними людьми.
З піснею вольного народу.
З пам’яттю про рід.

2.Виписати в зошити художні засоби твору. ( I – група – епітети: II – група – метафори; III – група – риторичні фігури, символи )

Епітети: слова гучні і мальовничі; пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий; в землі чужій, ворожій; кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий; чарівне зілля.

Метафори: оповідання «зворушує… почування», «таїться… пророкування», «сну не знають… серця слово точиться»; «виглядають… очі»; «ти шугаєш… соколом…»

«Мов скажена хуртовина,
Мов страшні Перуна громи,
Так ревли-стогнали струни
I той спів гудця-сіроми!»
«Наче лагідна молитва,
Журно пісня та лунає…»
«…мов кров’ю з його серця
Слово точиться по слову…»

Риторичні фігури:
— риторичне питальне речення:
«Що це враз з юнаком сталось?»
— риторичне окличне речення:
«Воля, воленька кохана!»
— риторичні звертання і питання:
«Україно! Мамо люба!
Чи не те ж з тобою сталось?
Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось?»

Символи: історичні пісні, колискова пісня, ясний сокіл, сірий вовк, євшан-зілля.

Учитель. У тексті автор використовує крилаті вислови, як ви їх розумієте?
«Там, де пустка замість серця,
Порятунку вже не буде!..»
«Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати!»

Виразне читання кінцівки твору підготовленим учнем

Евристична бесіда за змістом епілогу
— Як називається така частина твору? (Епілог)
— До кого звертається автор? (До України, до її синів)
— У якій частині подібна думка вже звучала? (У пролозі)
— Який настрій перемагає у поемі: туга, безнадія, відчай чи оптимізм, віра, надія? (Спочатку туга батька, безнадія, відчай, згодом настає просвітління, оптимістичний настрій перемагає)
— Якщо віра, то у що? (Віра в те, що можна повернути дитину)
— Якщо надія, то на кого? (Надія на гудця, на самих себе, на батьківщину, на родину, на сина)

«Мікрофон»

Що може  виконувати  роль євшан-зілля для сучасних українців?

( батько і мати, рослини – символи, історична пісня, вишита сорочка,вишитий рушник, грудочка землі, взята з собою в далеку дорогу, рідна хата, рідна мова. )

V. Закріплення вивченого

Прийом «Мозкова атака»

1. То де ж знаходиться той євшан , що повертає українців на рідну земдю?

 ( у серці кожного, на рідній землі, у любові до рідного краю, у пісні, у слові, у мові… )

2 .Творча робота: скласти сенкан до слова край.

Край
рідний, коханий.
Зацурали, занедбали. Любимо.
Його треба любити завжди.
Істина.

3. Презентація роботи ілюстраторів.

Учитель. Що ви винесете з сьогоднішнього уроку у своєму серці? У чому ви переконані?

Гра « Шифрувальник»

Розшифруйте три ключові слова до теми.

ТЬБАІКЩИНАВ ( Батьківщина )

ТЬЯТАМП ( пам’ять )

АРНОД ( народ )

VI. Підсумки уроку
Поема М. Вороного «Євшан-зілля» — це пересторога майбутнім поколінням. Вона вчить духовно прокидатись і завжди, як блудний син, вертатися до батьківського дому і домашнього вогнища.
А якщо хтось за певних обставин опиниться на роздоріжжях історії, то нехай кожного рятує пам’ять.

VII. Домашнє завданн Створити власні ілюстрації до твору. Записати 5—6 прислів’їв про рідний край;

висловлювати власне розуміння почуття патріотизму й толерантного ставлення до інших народів; розуміння ролі слова, пісні, історії в житті людини; розуміння краси природи рідного  краю.

Розробка уроку В. Винниченко " Федько - халамидник"

Тема. ДОБРО І ЗЛО, БЛАГОРОДСТВО І ПІДЛІСТЬ В ОПОВІДАННІ В.ВИННИЧЕНКА "ФЕДЬКО - ХАЛАМИДНИК"

Мета: навчальна - формувати предметні компетентності:

комунікативно-мовленнєву – удосконалювати вміння висловлювати власні думки щодо певного кола питань ( актуальність оповідання, проблеми нерівності соціальних станів, батьків та дітей, протиставлення добра злу);

власне читацьку – сприяти формуванню вмінь давати особистісну оцінку прочитаному на основі читацьких вражень та авторської позиції; добирати цитати з твору на підтвердження власних думок;

ціннісно-світоглядну – формувати вміння визначати й аргументувати оцінне ставлення до прочитанного(до героїв оповідання Федька та Толі, до їх учинків); з'ясовувати різні погляди на одну проблему;

виховувати почуття власної гідності, порядність і вірність,високі моральні якості та духовні цінності, сприяти вихованню чесних, гідних, справедливих людей.

Тип уроку: урок  - дослідження

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал.

Хід уроку

Епіграф до уроку:

У лиху годину пізнаєш людину.

Народна творчість

І. Організаційний момент.

Забезпечення емоційної готовності до уроку

Учитель. - Доброго дня усім!.

Пролунав дзвінок,

Починаємо урок.

Працюватимемо старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім шостім класі

Діти – просто молодці.

Учитель. Підніміть, будь ласка,руку, хто у вільний час любить розгадувати кросворди. На сьогоднішньому уроці я пропоную розгадати літературний кросворд, який лежить у вас на партах. Вам треба вписати слово в клітинки й у затонованій колонці прочитати ключ до теми сьогоднішнього уроку. Переможе той, хто перший виконає завдання.

( Запитання по кросворду)

1.Одне з прізвиськ головного героя.

2. Що найбільше любив Федько і через що найбільше страждав?

3.Ким за фахом був батько Федька?

4. Пташка, на яку посперечались Толя з Федьком.

5. Як Федько носив картуза?

6. Річ, знайдена хлопцями під час дощу, яка, за повір’ям, приносить щастя.

Яке слово  - ключ до теми? ( Дружба )

ІІ. Актуалізація  опорних знань.

Учитель. У будь – якій країні світу, у кожного народу існує ціла низка спільних загальнолюдських цінностей, таких як порядність, чесність, благородство. Усі ці категорії закладаються в людину при народженні і не залежать від походження, рівня добробуту. Свідченням цього є народне прислів'я " У лиху годину пізнаєш людину ", яке я пропоную взяти епіграфом до уроку. Я вас попрошу під час уроку звертатися до епіграфа. А в кінці уроку постаратися пояснити, чому я взяла саме ці слова. . А зараз перевіримо, як ви знаєте текст.

Літературний диктант

1. Хто головний герой оповідання? (Федько)

2.Як жила їх родина?(Бідно.)

3. Що робив батько з Федьком за провину? (Бив.)

4.Слово халамидник означає..(Розбійник, бешкетник)

5.За що батько давав Федькові гроші?(За правду)

6. Що Федько відняв у хлопців? (Змія)

7. Чому мама Федька так боялася не вгодити Толиним батькам?( Знімали в них житло)

8. Чому Толя вибіг із хати під час дощу? (Хотів побігати разом із хлопцями)

9.Чи тягнув Федько Толю на річку?(Ні).

10. Хто поліз рятувати Толю на крижині? (Федько)

11. Що трапилося з Федьком після купання в крижаній воді? (Він захворів та помер)

12.Реакція батьків Федька на ситуацію на річці? (Вони його б'ють, щоб не водився з хазяйською дитиною)

ІІI. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація

Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу за змістом оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник». Ми маємо зрозуміти, якими є насправді Федько та Толя. Я хочу, щоб вийшовши з уроку, ви добре усвідомили, що ж красить людину, як потрібно ставитися до людей і що за свої вчинки потрібно вміти відповідати. А яке поняття ви вкладаєте в слово « дружба»?Які, на вашу думку, ознаки має дружба?  Складіть асоціативний кущ до слова «дружба»

чесність      -                відданість -   вірність 

 ?             -          Дружба  - справедливість

Учитель. Дружбу оспівують поети, художники пишуть портрети друзів, музиканти присвячують свої твори цій темі. А як про дружбу написав В. Винниченко ми дізнаємося на уроці.

IV.Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Для проведення уроку ми поділимо клас на чотири групи. Кожна група протягом  трьох хвилин  повинна дати відповідь на питання з карток, які лежать перед кожним учнем. Кожен із учнів команди має дати відповідь на одне запитання.

Питання групам.

I група

1.Хто такі Федько і Толя? Які стосунки склалися між ними?

2. Чому, на вашу думку, після прогулянки під дощем Толя захворів, а Федько лишився здоровим?

3. Знайти у тексті і зачитати те місце, де описано льодохід.

4. Що змусило Федька, може, вперше в житті сказати неправду?

II група

1. Як Федько ставиться до своїх друзів? Що в його поведінці вам подобається, а що – ні?

2. Що найбільше не любив Федько і через це часто страждав?

3. У чому виявилася кмітливість і мужність Федька? Як йому допомогли друзі?

4. Федько тричі за зиму провалювався під кригу і залишався живим. Чи міг би він одужати під час останнього падіння під кригу? Що для цього  треба було зробити йому та його батькам?

III група

1. Яке враження на вас справив Толя?

2. Чому Толя, хоч і був боязливим, теж вирішив перейти річку  на крижинах?

3. Чому Толя звалив усю провину на Федька? Чий учинок є благородним, а чий – підлим?

4. Як поводились і що відчували діти, коли ховали свого товариша? А батьки? Знайти і зачитати деталі,  які вказують на байдужість Толі.

IVгрупа

1. Як можна оцінити дії батьків хлопчика?

2. Яка ідея твору?

3. Чи важко розпізнати людину? Як відрізнити її справжню сутність від удаваної?

4. Наскільки питання, висунуті в оповіданні В. Винниченка, цікаві й актуальні для сучасних дітей?

Учитель. Для обирання друзів слід підходити з усією відповідальністю. НЕ можна керуватися оцінками на зразок « він чи вона гарна людина» Натомість слід поставити питання: « Що я можу дати другу?» При цьому «дати» не означає гроші, цукерки, списати контрольну. Подумайте і скажіть, який п’ятий елемент слід вписати до асоціативного куща “ Дружба»? ( Жертовність )

Можливо,  хтось спробує сформулювати питання, з якими слід підходити до обирання друзів? ( Чим я готовий пожертвувати заради друга? Справжніми друзями є ті, хто готовий пожертвувати спокоєм, добробутом, привілеями або пільгами. Єдине, чого б я не хотіла для вас: щоб ваша дружба перевірялася ціною чийогось життя.

V.Закріплення знань, умінь і навичок.

1.Творча хвилинка. Написати твір – мініатюру на тему: « Кого б я хотів мати за друга: Толю чи Федька?»

.2. Бліц-опитування:

1.Чим Федько відрізняється від своїх товаришів? (він був справжнім лідером, який не боявся відповідати за вчинки інших, жертвував собою, коли того вимагали якісь обставини)

2. Як Федько ставиться до своїх друзів? Що в його поведінці вам подобається, а що ні?

3.Чи поважає Федько своїх батьків? (Так: він розуміє, що за пустощі повинна бути розплата)

4.. Чому Федько не виправдовувався , коли його вини не було?

5.. Чому Федько вирішив піти на річку й покататися на крижині? (Дитяча цікавість, потреба самоствердитись)

6.. Яка людина могла б вирости з Федька, а яка – з Толі? Аргументуйте вибрану позицію.

7. А як ви думате, на чиєму боці автор?

3. Метод"Асоціативний кущ"

Діти, на дошці ви бачите імена наших героїв. Напишіть, будь ласка, слова (слова - антоніми), з якими асоціюються у вас ці хлопчики, у два стовпчики .

Грубий, делікатний, жвавий, повільний, сильний, кволий, відкритий, відвертий, таємний, вдаваний, сміливий, боягуз, людяний, бездушний,достойний, негідний,правдолюб, чесний, підлий, брехливий.

4. Цитатна порівняльна характеристика образів.

Федько	Толя
«Це був чистий розбишака-халамидник» ; «Там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму «закадишному» другові.» Грубий	«Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. Це була дитина ніжна, делікатна, смирна» Делікатний
« … неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці» Жвавий	«Він завжди виходив на двір трошки боязно… соромливо посміхався своїми невинними синіми очима» . Повільний
«…перший по силі на всю вулицю» Сила	«…бідненький Толя приходив додому задрипаний, подраний, з розбитим носом»«Увечері Толя хворий, гарячий лежить у постелі…» . Кволість
«Він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, - але Федько того не любив» Відкритий; відвертий	«…Чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька» Таємний; вдаваний
«А давай об заклад, що перейду на той бік» . Сміливість	«Толі зробилося страшно… ноги ослабли, сковзались по льоду» Боягузтво .
«Федько відвів очі від Толі, похилився і тихо сказав: - Повів» Людяний; альтруїст	«Коли Федькова труна сховалась за рогом вулиці й не було вже нікого видно, Толя одійшов од вікна, перекрутився на одній нозі і побіг гратися з чижиком» Бездушний; егоїст.
«…не як всі діти поводиться. Він не проситься, не плаче, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить»; « камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…». Впертий	«… тихенько хреститься й блідніє…» Богобоязливий
« Якби  схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить» « Не любить також Федько й товаришів видавати» Правдолюб; чесність	« я не хотів іти, а вони мене потягнули на річку. А потім Федько узяв і пхнув мене на кригу. Я не винен!» Підлість; брехня

Учитель: - Ми бачимо, що образ Толі повна протилежність образу Федька.

Перед нами два світи, два полярні табори. З одного боку – вуличний хлопчик Федько із дуже бідної сім'ї, а з другого – «ніжна, делікатна, смирна» та «чистенька і чепурненька» дитина Толя із заможної сім'ї.

Характери хлопців, як бачимо, – теж повна протилежність. Автор постійно порівнює двох героїв, протиставляє їх.

5. Вправа «Незакінчене речення». Робота в парах

-Діти, давайте поглянемо, як народна творчість влучно і образно увіковічнила людські якості. Вам треба закінчити подані прислів'я ( лежать на партах) та обрати з-поміж наведених ті, що стосуються Федька, і ті, що стосуються Толі.

Прислів'я

1.Не одяг красить людину, а / добрі діла. – Ф.

2.Уміє він з чорного біле зробити, а / з білого чорне. – Т.

3.Сміливому море по / коліна. – Ф.

4.Лякливий, як заєць, а / шкодливий, як кішка. – Т.

5.Коли бажаєш пізнати ціну людини, / підведи її до чужої біди або до чужої радості. – Ф.

6.Хто бреше, тому легше, / а хто правдує, той бідує. – Ф. і Т.

7.В лиху годину / пізнаєш людину. – Ф.

8.У тихому болоті / чорти водяться. – Т.

Словникова робота.

Спробуйте дати визначення, що таке добро, а що – зло.

Добро – категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події. Добро – благо.

Зло – щось погане, протилежне добру. Все, що викликає в нас невдоволення, огиду, або взагалі оцінюється нами негативно і протиставляється благу.

 - Що є втіленням добра і зла у творі?

Отже, творити добро – зовсім не просто.

- Яку думку хотів донести автор до нас цим твором?

( На повагу заслуговує та людина, яка має велику сердечну доброту, вроджений потяг захищати слабшого і безпомічного; надійна, на яку можна розраховувати у скрутну хвилину.)

Автор засуджує брехливих, зрадливих, непорядних людей, які думають тільки про себе, а долі інших – їм не цікаві. )

- А зараз ви вже можете пояснити епіграф уроку? Чому саме це прислів'я я використала?

VІ. Підсумок уроку

Метод   « Мікрофон»

- У чому актуальність твору?

- Чи хотів би ти бути схожим на Федька? Чим саме?

Учитель: Оповідання й зараз дуже актуальне. У нашому жорстокому і черствому до біди й горя світі як ніколи потрібною і своєчасною є розмова про добро і зло у житті і серцях людей. Ми повинні вміти розрізняти їх, хоч як би зло не маскувалось. Я хочу, щоб ви, діти, підказували одне одному, що гарне, а що погане. Щоб були справжніми друзями, вказуючи на помилки. Бо людей, які не помиляються, немає.

VII. Оцінювання учнів

VIII. Домашнє завдання. Виписати 10 прислів’їв і приказок про дружбу.