Розробка уроку. М. Вороний. Поема " Євшан - зілля"

Тема :Микола Вороний. Поема «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю.

Мета: вчити учнів визначати головну думку твору, розповідати про життя ханського сина в полоні руського князя; пояснювати, чому він забув рідний край, характеризувати інші образи; досліджувати мову твору; співвідносити давноминулі події із сучасністю; розвивати вміння висловлювати власне розуміння почуття патріотизму й толерантного ставлення до інших народів; розуміння ролі слова, пісні, історії в житті людини; розуміння краси природи рідного краю; виховувати почуття національної свідомості, вірності Батьківщині.

Тип уроку: нестандартний, урок – дослідження.

Методи й прийоми: використання образних висловів, бесіда, слово вчителя, робота в парах, у групах, складання сенканів.

Хід уроку

Людина повинна завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя.
Людина не має права бути безбатченком.
О. Довженко

І. Організаційний момент

Пролунав дзвінок веселий

Всіх покликав на урок.

Щезли втома, лінь, розмови.

Починається урок!

II.Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини.. І ким би вона не була за професією, і якою б вона не була – дорослою чи малою,рідна земля завжди манить до себе спогадами, тривожно сниться довгими зимовими вечорами..

Почуття любові до Батьківщини ще більше загострюється, коли знаходишся далеко за її межами, переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині.

Метод « Мікрофон «

Удома ви прочитали поему М. Вороного « Євшан – зілля». Які почуття викликала вона у вас?

-Що для кожної людини є найріднішим?

-Що в житті будь - яка людина не може вибирати?

Створення асоціативного ряду до слова « Батьківщина»

Б – батьки

а–аромати

т – турбота

ь – хата

к – калина

і – тепло

в – вірність

щ – щастя

и – любов

н – ніжність

а – акація

Бесіда.

-          Чи погоджуєтеся ви з думкою О. Довженка, що людине не має права бути безбатченком?

-         Чим відрізняється поняття « батьківщина» від « Батьківщина»?

- Як вважаєте, чи обов’язково вони збігаються?

-         Яка країна є для вас Батьківщиною?

-         Чому так важливо для людини пам’ятати свою Батьківщину, рідний дім, батьків, куди б тебе не закинула доля?

Слово вчителя. Рідна земля дає велику силу і наснагу людині. Особливо це відчуває той, хто опиняється за її межами. Така людина дуже часто сумує, їй властиве почуття ностальгії.

Сьогодні ми познайомимося з таким твором, де автор показав, як важливо для кожного з нас пам’ятати рідну землю, звідки ти вийшов у світ.

II. Опрацювання навчального матеріалу.

Домашнє завдання ви готували за групами : історики, дослідники, етимологи, ілюстратори. Спочатку я вас ознайомлю із життєвим і творчим шляхом Миколи Вороного, а потім кожна група представить свою роботу.

I.                   Робота зі слайдами « Життя і творчість М. Вороного»

( учитель демонструє слайди )

2.Виступ істориків. (розповідь про Володимира Мономаха, літописна оповідь )

3.Виступ дослідників. ( історична основа твору, літописна легенда про євщан – зілля )

4. Виступ етимологів. ( пояснення значення слова євшан – зілля )

Слово « євшан» за походженням тюркське. У тлумачному словнику воно має кілька значень.

1.Євшан – зілля ( полин ) – символ пам’яті, рідної землі, Батьківщини.

2.Євшан – зілля – степова запашна рослина з червоним або пурпуровим цвітом. У Біблії слово « полин» нерідко поєднується зі словом «яд». Грішники часто зазнають кари Господньої саме полином.

5.Аналіз тексту.

- Чому М. Вороний взяв епіграф до свого твору слова з давнього літопису?

( Автор створює атмосферу давнини, загадковості )

-         Яка тема твору?

( Життя ханського сина у покоях В. Мономаха; повернення юнака в рідний край за допомогою євшан – зілля )

 -Яка ідея твору?

-         ( Возвеличення любові до рідного краю, народу, засудження тих, хто занедбав свою країну і відцурався від неї )

-         Назвіть основну думку твору. Які рядки з тексу це підтверджують?

-         ( Щастя можна зеайти тільки на рідній землі )

-         З яких частин складається твір?

( Експозиція – критика тих, хто забув свій рідний край)

Зав’язка – ханський син потрапив із ясиром до В. Мономаха; бажання хана повернути смна додому)

Кульмінація – хлопець згадав свій рідний край за допомогою євшан – зілля )

Розв’язка – роздуми автора над складною долею українського народу )

Прийом «Мозкова атака»

Завдання. Назвати образи-персонажі поеми «Євшан-зілля». /Образ половецького сина, образ хана, образ гудця, образ Володимира Мономаха/

Робота в групах пошуково-дослідницького характеру

1-ша група
Завдання : підібрати з твору цитати, які б характеризували ханського сина.

«…половецького б то хана
найулюблена дитина…»

Мономах, князь Володимир, взяв його в полон і залишив при собі за вроду — отже, вродливий. «Жив у Києві в неволі…»
Жив у розкошах.
«…І жилось тому хлоп’яті І безпечно, і вигідно…»
Хлопця не вражає розповідь гудця про батька, про родину.
Юнака не розчулює «пісня тая, що співала мати синові свойому, як маленьким колисала…»
Син хана понюхав «євшан», «чарівне зілля» і «враз… зірвавсь на рівні ноги…»
Перед його очима враз постала «воля, воленька кохана!»
«Рідні шатра, рідні люди…», «…рідний степ,.. батенько нещасний», спогади — все це змусило ханського сина, молодого полоненого половця, повернутися у рідний край.

2-га група

Завдання: підібрати  слова і вислови, що передають страждання та самотність осиротілого батька.
…Тяжко віку доживати
Під вагою самотини…
…Зажурився, засмутився…
Вдень не їсть, а серед ночі
Плаче бідний і зітхає,
Сну не знають його очі
…не має
Ні утіхи, ні поради.
Світ увесь йому здається
Без краси і без принади.
Хан кличе гудця і наказує:
Ти піди у землю Руську,…
Відшукай там мого сина,
Мою любую дитину.

Дає поради, як повернути єдину надію. Хан передбачає відповідь сина на прохання повернутися:

А як все те не поможе,
Дай йому євшану-зілля,
Щоб, понюхавши, згадав він
Степу вільного привілля!…

3-тя група

Завдання. Охарактеризувати образ гудця.
Старець, що «…шугає ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скаче…»
Він розуміється на чарах.
Має божий дар «людям долю віщувати».
Словом, піснею зачаровує всіх.
Пішов в дорогу на пошуки ханського сина.
Пробрався, мов злодій, «він до сина свого пана».
«Улещає, научає» хлопчину.
Розповідає про батька, про родину.
Співає, грає гудець-сірома.
Співає колискову пісню, яка звучить, як лагідна молитва.
Переживає, що ні розповідь, ні пісня не розчулили юнака.
Не втрачає надії і тремтячими руками подає юнакові понюхати «євшан, чарівне зілля», хвилюється.
Радіє чарам приворотного зілля.

4-та група

Завдання. Охарактеризувати образ Володимира Мономаха.
Володимир Мономах — князь.
Половця залишив при собі за вроду.
Оточив малого «почотом» і розкошами.
Створив умови, за яких ханський син потроху забував про рідний край, про свого батька.

Прийом «Гронування»
Завдання. Обґрунтувати, чому хан відправив саме гудця у землю руську шукати його сина. Записати судження у вигляді «грона».

Завдання. Визначити методи, які хан порадив використати гудцеві, аби той зміг повернути його сина додому. Записати поради у вигляді «грона».

Визначення головної думки твору
— Чи простежується зв’язок основної думки поеми з епіграфом?

Робота з картками

Пошукове завдання

 1.Завдання. Відшукати  у пролозі рядки, у яких автор висловлює надію,що українці, збайдужілі до рідного краю, можуть ще повернутися до національних коренів.

 (I воно живить надію, Певну віру в ідеали Тим, котрі вже край свій рідний Зацурали, занедбали. )

 2.Завдання. Що привело половецького сина до душевної пустки?

 (Мономах, князь Володимир,…
Оточив його почотом
І розкошами догідно —
І жилось тому хлоп’яті
І безпечно, і вигідно.
А відтак
Час минав, і став помалу
Рідний степ він забувати,
Край чужий, чужі звичаї
Як за рідні, уважати. )

 Учитель. Отже, забув ханський син свій рідний край, свій народ, свою родину. Серце його скам’яніло. Він не реагує на розповіді гудця про страждання батька, його не розчулюють ні пісні історичні, ні колискова пісня.
Здається, втрачено всі шанси. Та на щастя, євшан — символ, який змусив юнака повернутися додому.

Бесіда.

1.Що символізує євшан – зілля для кожного з персонажів?

( для хана – любов батька до сина, остання надія

 -для сина – воскресіння, ліки, повернення пам’яті.

- для співця – вірність своїй землі, любов до пісні )

2. У чому бачить  поет проблему українців? Прочитати  рядки з твору.

 (А проте тієї сили,
Духу, що зрива на ноги,
В нас нема і манівцями
Ми блукаєм без дороги!..

Автор стурбований цією проблемою і замислюється над тим:

Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту,
Що на певний шлях направить, —
Шлях у край свій повороту?! )

Колективна робота

1.Прийом «Асоціація»

Завдання. Записати в зошити, які асоціації виникли у хлопчини, коли він понюхав євшан-зілля?

Відповідь.
З рідною землею.
З рідним степом.
З батеньком.
З краєм веселим.
З волею.
З рідними шатрами.
З рідними людьми.
З піснею вольного народу.
З пам’яттю про рід.

2.Виписати в зошити художні засоби твору. ( I – група – епітети: II – група – метафори; III – група – риторичні фігури, символи )

Епітети: слова гучні і мальовничі; пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий; в землі чужій, ворожій; кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий; чарівне зілля.

Метафори: оповідання «зворушує… почування», «таїться… пророкування», «сну не знають… серця слово точиться»; «виглядають… очі»; «ти шугаєш… соколом…»

«Мов скажена хуртовина,
Мов страшні Перуна громи,
Так ревли-стогнали струни
I той спів гудця-сіроми!»
«Наче лагідна молитва,
Журно пісня та лунає…»
«…мов кров’ю з його серця
Слово точиться по слову…»

Риторичні фігури:
— риторичне питальне речення:
«Що це враз з юнаком сталось?»
— риторичне окличне речення:
«Воля, воленька кохана!»
— риторичні звертання і питання:
«Україно! Мамо люба!
Чи не те ж з тобою сталось?
Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось?»

Символи: історичні пісні, колискова пісня, ясний сокіл, сірий вовк, євшан-зілля.

Учитель. У тексті автор використовує крилаті вислови, як ви їх розумієте?
«Там, де пустка замість серця,
Порятунку вже не буде!..»
«Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати!»

Виразне читання кінцівки твору підготовленим учнем

Евристична бесіда за змістом епілогу
— Як називається така частина твору? (Епілог)
— До кого звертається автор? (До України, до її синів)
— У якій частині подібна думка вже звучала? (У пролозі)
— Який настрій перемагає у поемі: туга, безнадія, відчай чи оптимізм, віра, надія? (Спочатку туга батька, безнадія, відчай, згодом настає просвітління, оптимістичний настрій перемагає)
— Якщо віра, то у що? (Віра в те, що можна повернути дитину)
— Якщо надія, то на кого? (Надія на гудця, на самих себе, на батьківщину, на родину, на сина)

«Мікрофон»

Що може  виконувати  роль євшан-зілля для сучасних українців?

( батько і мати, рослини – символи, історична пісня, вишита сорочка,вишитий рушник, грудочка землі, взята з собою в далеку дорогу, рідна хата, рідна мова. )

V. Закріплення вивченого

Прийом «Мозкова атака»

1. То де ж знаходиться той євшан , що повертає українців на рідну земдю?

 ( у серці кожного, на рідній землі, у любові до рідного краю, у пісні, у слові, у мові… )

2 .Творча робота: скласти сенкан до слова край.

Край
рідний, коханий.
Зацурали, занедбали. Любимо.
Його треба любити завжди.
Істина.

3. Презентація роботи ілюстраторів.

Учитель. Що ви винесете з сьогоднішнього уроку у своєму серці? У чому ви переконані?

Гра « Шифрувальник»

Розшифруйте три ключові слова до теми.

ТЬБАІКЩИНАВ ( Батьківщина )

ТЬЯТАМП ( пам’ять )

АРНОД ( народ )

VI. Підсумки уроку
Поема М. Вороного «Євшан-зілля» — це пересторога майбутнім поколінням. Вона вчить духовно прокидатись і завжди, як блудний син, вертатися до батьківського дому і домашнього вогнища.
А якщо хтось за певних обставин опиниться на роздоріжжях історії, то нехай кожного рятує пам’ять.

VII. Домашнє завданн Створити власні ілюстрації до твору. Записати 5—6 прислів’їв про рідний край;

висловлювати власне розуміння почуття патріотизму й толерантного ставлення до інших народів; розуміння ролі слова, пісні, історії в житті людини; розуміння краси природи рідного  краю.